Проекцією в психоаналізі називається процес, у ході якого одна людина проектує на іншого свої власні почуття й переживання. Коли Фрейд починав свою терапевтичну практику, він, як і його колеги, укладав свого пацієнта на кушетку й вів записи, у яких відображалося втримування бесіди. Один з терапевтів сказав Фрейду: «Знаєш, я жахливо привабливий і сексуальний чоловік. Учора я вів приймання, а після сеансу моя пацієнтка зненацька кинулася мені на шию...».

Фрейд задумався над цим епізодом, і в нього майнув здогад: коли пацієнтка лежить на кушетці, голос аналітика вона сприймає як би з боку. У ході розмови воскрешаються давні враження, відновлюються дитячі емоційні переживання. Голос, що ллється від узголівя, народжує образ батька, з яким зненацька й програється партитура давно забутих відносин. Почуття, які раптом виникають у ході сеансу, ставляться зовсім не до аналітика. Вони перенесені з батька на терапевта.

определение цвета