Антикризовий моніторинг

Антикризовий моніторинг

«Знав би, де падати, — килимок би підстелив». Це і є основна мета антикризового моніторингу.
Першою справою для цієї мети проводиться систематизація потенційних джерел кризи; звичайно в їхнє число входять:.
§ органі влади й місцевого самоврядування;.
§ засобу масової інформації;.
§ суспільні й політичні обєднання;.
§ конкуренти;.
§ власні співробітники;.
§ безпосередні споживачі діяльності організації;.
§ прихильники й ділові партнери;.
§ так звані «фактори невизначеності» (утримування цього поняття залежить від індивідуальних особливостей вашої організації).
Як показує практика, потенційним джерелом кризи може стати любой фактор, що має хоч якесь відношення до вашої діяльності або потенційно здатний мати таке відношення, тобто майже все. Звичайно, при антикризовому моніторингу немає потреби взяти до уваги, допустимо, негра, що сидить під пальмою в Республіці Чад, але й без нього число потенційне небезпечних факторів досить велике.
Потім вам необхідно подбати про одержання у своє розпорядження власних джерел відомостей, що охоплюють увесь спектр потенційно небезпечних факторів.
По своїй суті антикризовий моніторинг — це організація власної «розвідки й контррозвідки», що оперативно постачає вас будь-якою самою свіжою інформацією, а також робота аналітичної служби, що обробляє отримані дані й прогнозуючої їхній вплив на організацію.
Різні практичні сторони антикризового моніторингу будуть докладно розглянуті у відповідних розділах; нагадаємо лише, що «хто попереджений, той збройний»...