"Надлишок реклами"

"Надлишок реклами"

Одна з розповсюджених скарг на рекламу полягає в тому, що її просто занадто багато. Організації споживачів протестують проти "епідемії рекламних щитів" на дорогах країни.
Місцеві політики критикують "забруднення" рекламними
вивісками у своїх районах. Реклама знайде вас в автомобілях, ліфтах, на автостоянках, у фойє готелів і в метро, будинку через радіо й телебачення, у газетах і в пошті. По даним більшості фахівців, середній американець зазнає впливу більш 500 рекламних повідомлень у день. А критики реклами затверджують, що ми плаваємо в рекламному морі, а це робить життя менш приємному, чому вона могла б бути.
Безсумнівно, ми живемо в перенасиченому інформацією суспільстві. При наявності настільки великої кількості товарів, з яких можна вибирати (більш 10 000 у середньому супермаркеті), фірмам часто доводиться кричати, щоб бути почутими, а реклама — це їх мегафон.
Фахівці з реклами самі проявляють заклопотаність щодо цієї проблеми.
У прагненні контролювати поширення реклами й зробити свою рекламу більш ефективної більша частина засобів масової інформації вводить добровільне обмеження на обсяги розташовуваної реклами, що, звичайно, лімітує пропозиції місця й часу й веде до підвищення вартості рекламних оголошень у засобах масової інформації.
Споживачі більш терпимо ставляться до реклами в друкованих виданнях, чому в ефірних коштах. Читачі просто перевертають сторінки й ігнорують рекламу, якщо вони того бажають. Ефірні ж кошту звичайно поводяться більш навязливо, і тому їм дістається більша частка критики.
Однак, оскільки система масового збуту підпирає систему вільного підприємництва, обсяги реклами будуть зберігатися. І більшість американців, здається, ухвалюють таку ситуацію як ціну, яку їм доводиться платити за волю телебачення, волю преси й свій високий рівень життя.