Спроби розвити її, що припускають існування й інших каналів впливу на суспільну думку, до яких були віднесені суспільні обєднання, проте зазнали краху. Як показав досвід, більшість обєднань, деякий час активний, що включаються у всілякі політичні консультативні ради й суспільні палати при органах влади, не тільки не є виразником настроїв певних соціальних категорій, але часом взагалі не виражають нічиїх позицій, крім поглядів керівника (який часом і становить усю електоральну базу свого обєднання).
В умовах усе більшого падіння авторитету друкованого слова й зниження довіри до ЗМІ дана теорія поступилася свої домінуючі позиції розробкам в області знаменитого «адміністративного ресурсу», який сьогодні й представляє провідну чинність у політичних процесах і на виборах. Але аж ніяк не кожний з наших читачів розташовує всіма адміністративними важелями, тому інтерес для нас представляє не перемога на виборах, а використання каналів контролю негативних впливів на імідж.
Отже, до каналів, що цікавлять нас, ставляться:.
§ Засобу масової інформації. Вони цікавлять нас як носіїв будь-яких дан, що мають як чисто інформаційний, так і оцінний характер, — новинних заміток, аналітичних статей, оглядів, реклами й т.п. Досвід показує, що в нашому випадку зовсім необовязково в буквальному значенні «купувати» усі ЗМІ або їхніх редакторів. Звичайно буває досить за допомогою певних важелів змусити їх приділяти більшої увагу вірогідності інформації, тією чи іншою мірою, що зачіпає ваші інтереси, а також забезпечити собі можливість помістити в них дані, вигідні вам. У той же час контроль такого каналу, як ЗМІ, по своїй значимості займає саме останнє місце; антикризові технології принимают. у розрахунки й імовірність того, що ви взагалі жодним чином не зможете вплинути на них.
§ Зовнішня інформація. Це — будь-які вивіски, рекламні й інформаційні щити, листівки, оголошення. Ті з них, які належать особисто вам, контролювати простіше всього, — ви як замовник можете самостійно регулювати їхнє втримування й оформлення, головне — не допускати їхнього псування й видозміни ким б то ні було. Складніше обстоит справа із джерелами зовнішньої інформації, розташовуваними вашими конкурентами або органами влади, хоча є кошту, що забезпечують і в цьому випадку захист ваших інтересів.
§ Публічні заходи. Сюди ставляться будь-які зустрічі безпосередньо «з народом», проведені представниками влади або суспільного сектору, вами, вашими прихильниками або супротивниками, а також — ким завгодно. Цей канал набагато важливіше, і довіри до одержуваної через нього інформації в обивателя більше. Одна справа — якась стаття, а інше — відомості, отримані « з перших рук». Щоб запобігти небажаним наслідкам, ви повинні бути інформовані про всі великі суспільні заходи й мати можливість хоч якимось образом контролювати їхнє втримування.
§ Кулуарна внутрішнелітна комунікація. Сюди ставляться канали, через які інформація поширюється в органах влади, між іншими компаніями й обєднаннями. Звичайно вплинути на них можна, тільки добре налагодивши систему лобіювання своїх інтересів, але це набагато важливіше, чим, допустимо, робота з журналістами.
§ Внутрішнкорпоративна комунікація. Це канали, за допомогою яких інформація поширюється серед ваших співробітників. Тут одне з головних якостей — незамкнутість каналів, тому що інформація доходить не тільки до безпосередніх учасників комунікації, але й до членів їх родин, друзів, знайомих і т.п. Такий вид тісно звязаний з наступною групою — каналами неформальної комунікації.
§ Неформальна комунікація. Це саме ті самі бабусі, що сидять на крамничці, пенсіонери за пляшкою горілки, покупці в черзі. Головна якість тут — звичність, а не авторитетність інформації; дані тут не проходять оцінку з позицій здорового глузду, формують не сильну емоцію, а емоційні відтінки, найбільш важливі для вашого іміджу. Безумовно, що.
даною групою каналів найбільше складно управляти, але в той же час вона найбільш важлива. Тут необхідно використовувати методики керування слухами, усілякі маніпуляції, психологічні методи.