ІМІДЖ ПОЛІТИКА ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ

ІМІДЖ ПОЛІТИКА ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ

Субєктно-обєктні відносини в політичній рекламі мають свої специфічні особливості. Комунікація кандидата з виборцями найчастіше носить опосередкований характер. Це пояснюється, з одного боку, тим, що потрібно впливати на значне число людей (а такий вплив неможливий без залучення каналів масової комунікації), з іншого боку – тим, що особистість не може стати перед громадськістю у всій повноті своїх людських проявів. Від неї як би абстрагується, відчужується певний образ, що включає в себе й реальні риси даної особистості, і проекцію властивостей, що відображають інтереси електорату. Імідж виступає свого роду посередником між лідером і масою, він сам виконує лідерські функції, надихає народ, йому адресовані надії й сподівання людей. Виборець сприймає саме цей образ, постійно відтворений самим субєктом і коштами комунікації, – “певні риси, якості лідера, узяті в єдності політичних, світоглядних, біографічних, зовнішніх якостей, що резонують у перевагах електорату”[73].