витку підйому моральної самосвідомості. З одного боку, особиста безвідповідальність і по-такание своїм бажанням виправдовувалися потребою самореалізації, хоча одночасно із цим зазнавала критики концепція корпоративної самореалізації, що обґрунтовувалося необхідністю самопідпорядкування потребам суспільства.

У середині 80-х років на американців обрушилася лавина реклами, особливо туалетних приналежностей і косметики, націленої на разыгрывывашее карту самореалізації "Я"- покоління" (Гасло компанії "Лореаль": "Тому що я цього гідний". У той же період найбільші індустріальні обєднання країни направляли мільйони доларів на корпоративну рекламу, усіляко підкреслюючи той факт, що вони усвідомили свою цивільну відповідальність у справі ліквідації негативних наслідків власної промислової діяльності й організації інших заходів щодо захисту навколишнього середовища.

По тим же причинам (у результаті дефіциту енергоресурсів) виробники енергії й енергоємної продукції стали застосовувати маркетингові й рекламні приймання, покликані знизити попит на їхню продукцію, що привело до появи нового напрямку в тактику організації збуту назва, що одержала, демаркетинг. У цей період тактика демаркетингу була взята на озброєння рядом некомерційних організацій для пропаганди певних ідей (див. мал. 1-20), а також деяких фінансових організацій, що застосовували її з метою сегментації потенційної клієнтури. Шляхом активної протидії підключенню певного роду небажаних клієнтів банки одержували можливість зосередити свою діяльність на тій клієнтурі, яку вони оцінювали як найбільш дохідну.

разделительные линии