Розглянуті три типи є усвідомленими й раціональними, тобто в якості переданого повідомлення виступає не дана у відчуттях річ або речовинна властивість, а зміст, що умоглядно осягається. При цьому дотримується наступний закон комунікації: повідомлення усвідомлених комунікацій завжди мають ідеальне (духовне) утримування й, як правило, але не завжди — матеріальну, почуттєво сприйману форму. Так, наслідування або телепатія — це соціально-комунікаційні акти, що не мають матеріальної форми.

Важливо звернути увагу на те, що всі види усвідомленої комунікації взаємозалежні через особистість (людину), тобто субєкта соціальної комунікації. Завдяки генетичній комунікації ми одержуємо властиві хомо сапиенс нейрофізіологічні й анатомічні передумови розумової й мовної діяльності: асиметричний мозок, «мовні зони» у лівій півкулі, артикуляційний апарат для проголошення членороздільних звуків, Ясно, що без цих передумов не була б можлива ні внутрішнособистісна, ні соціальна комунікація. Можна сказати, що спадковість «озброює» людину для соціальної комунікації.

зубы прозрачные