Математичні й соціологічні моделі комунікації. Модель Лассуэлла.

Математичні й соціологічні моделі комунікації. Модель Лассуэлла.

У математичних теоріях, як пише А.В. Соколов, поняття інформації не звязане ні з формою, ні з утримуванням повідомлень (сигналів), переданих по каналу звязку. Інформація, точніше кількість інформації, є абстрактна фікція, розумовий конструкт; вона не існує у фізичній реальності, як не існують логарифми або уявні числа.
В 1948 р. американський політолог Г. Лассуэлл запропонував просту й наочну модель комунікативного процесу, що включає пять елементів. Модель була створена й застосовувалася головним чином для того, щоб додати структурну організованість дискусіям про комунікацію. У його роботах ( як і в працях Н. Вінера) інформаційні звязки досліджуються як невідємні атрибути життєвої матерії. Сам Г. Лассуэлл використовував її для позначення різних напрямків у дослідженнях комунікації. Кожний елемент формули являє собою самостійну область аналізу комунікаційного процесу: "Хто говорить" - вивчення комунікатора; "Що говорить" - контент-аналіз повідомлень; " По якому каналу" – вивчення СМК; "Кому" - дослідження аудиторії (реципієнта); "З яким результатом" - вимір ефективності комунікації. Для знайомства з досвідом досліджень процесу комунікації ця схема навіть сьогодні є найбільш підходящої, оскільки наочно співвідносить елементи між собою (а також тому, що велика кількість досліджень наступних років проводилася вже в її руслі).